МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЕТИЧНОЇ СИСТЕМИ У КОГНІТИВНОМУ ТА СИНЕРГЕТИЧНОМУ ВИМІРАХ

Анотація

Метою статті є висвітлення принципів лінгвосинергетичного та лінгвокогнітивного аналізу англомовної етичної системи. Об’єктом дослідження є англомовна лінгвоетична система. Зазначається, що параметри та характеристики лінгвоетичної системи можуть проявлятися виключно відносно певної системи координат, зокрема етимологічної, категоріальної, концептуальної та синергетичної. Предметом поданої наукової праці є методика дослідження лінгвоетичної системи відносно когнітивної та синергетичної системи відліку. Встановлено, що застосування комплексної когнітивно-синергетичної методології дозволяє більш повно схарактеризувати параметри лінгвоетичної макросистеми. Використання лінгвокогнітивної методології передбачає виконання інвентаризації компонентного складу номінативного поля концепту, проведення його ядерно-периферійної стратифікації, висвітлення метафоричного діапазону та моделювання макроструктури його когнітивного змісту. Дослідження концептуальної макроструктури передбачає проведення стратифікації його когнітивного змісту на три такі окремі зони: інформаційний зміст, образ та інтерпретаційне поле. Висвітлення інформаційного змісту та образу уможливлюється шляхом застосування методу семантико-когнітивного аналізу номінативного поля концепту. Дослідження інтерпретаційного поля здійснюється шляхом аналізу частотності та семантико-контекстуальної близькості одиниць асоціативного поля на основі показника MI у корпусі iWeb. Синергетична система координат дозволяє схарактеризувати параметри самоорганізації та саморегуляції лінгвоетичної системи. Основними методами виступають метод комплексного синергетичного аналізу та метод синергетичного моделювання. Алгоритм дослідження передбачає наявність двох таких стадій: висвітлення процесу автопоезису системи в діахронії та в синхронії. На першій стадії встановлюються етимологічні атрактори самоорганізації, результатом чого є побудова синергетичної моделі системи у діахронії. На другому етапі визначаються синхронічні атрактори автопоезису, встановлюється ступінь їх значимості та моделюється схема самоорганізації системи на макрорівні.