Публікаційна етика

ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ

При роботі над журналом редакційна колегія керується принципами науковості, об’єктивності, неупередженості, професіоналізму, інформаційної підтримки новітніх досліджень, дотримання норм видавничої етики.

Редакція журналу «Нова філологія» підтримує певний рівень вимог при відборі і прийомі статей, представлених в редакцію. Ці норми визначаються науковим напрямком журналу і стандартами якості наукових робіт та їх викладу, прийнятими в науковому співтоваристві.

Редакція закликає дотримуватися принципів Кодексу етики наукових публікацій, розробленого Комітетом з етики наукових публікацій (COPE).

Етичні зобов’язання редакторів журналу

Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).

Не допускається до публікації інформація, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом або фальсифікацією.

Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.

Рішення редактора щодо прийняття статті до публікації базується на таких характеристиках статті, як відповідність профілю журналу, важливість результатів, оригінальність, якість викладу матеріалу. Рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу. При прийнятті таких рішень редактор може консультуватися із членами редакційної колегії або рецензентами.

Етичні зобов’язання авторів

Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні статті, і якщо автори використовували роботу або слова інших, то це було належним чином оформлено у вигляді посилань або цитат у лапках.

Подання ідентичної статті більш ніж в один журнал розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятною.

Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань і бути оформленою згідно вимог.

Недобросовісні або завідомо неточні твердження у статті, сфальсифіковані джерела посилань представляють собою неетичну поведінку і є неприйнятними.

Автор, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію.

Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора.

Етичні зобов’язання рецензентів

Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, редакційна колегія формує список вітчизняних та закордонних фахівців-філологів, які можуть виступити рецензентами поданих статей (за їх згоди). Голова редакційної колегії є відповідальним за організацію рецензування статей та дотримання академічної доброчесності.

Усі наукові статті, що надходять до редакційної колегії журналу «Нова філологія» і відповідають формальним критеріям, розглядаються на засіданні редколегії на предмет відповідності тематиці журналу. Після того визначається коло рецензентів. Рецензування матеріалів є абсолютно анонімним для автора та рецензента (двохстороннє «сліпе» для забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів).

Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його науковий профіль відповідає тематиці статті, він повинен повідомити про це головного редактора та одразу повернути рукопис.

Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.

Рецензент повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.

Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в рукописі, якщо на це немає згоди автора.

Рецензенти оцінюють статті за такими критеріями:

Відповідність напрямку видання.
Відповідність структури статті встановленим вимогам.
Рівень обґрунтування актуальності та наукової новизни.
Ступінь розкриття заявленої теми.
Наявність оригінальних наукових результатів.
Відповідність стилю і мови статті рівневі, допустимому для друку.
Наявність належних посилань на першоджерела.
Відображення змісту статті в анотаціях зазначеного у вимогах обсягу та ключових словах.

Також рецензент оцінює знання автором наукової літератури з обговорюваного кола проблем, у тому числі міжнародний досвід; ясність мови та стилю викладення.

Рецензент надає висновки щодо доцільності публікації, заповнивши та надіславши до редакції Бланк рецензії із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновку про можливість опублікування: «рекомендовано», «рекомендовано за умови виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендовано».

Додаткові етичні рекомендації для рецензентів містяться у Кодексі етичних принципів рецензентів Комітету з етики публікацій (COPE).

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Редакція журналу «Нова філологія» у своїй діяльності дотримується принципів і норм щодо запобігання та врегулювання конфліктів інтересів у взаємодії між Автором, Рецензентом і Редакцією.

Об’єктивність процесу рецензування та довіра до змісту наукових публікацій значною мірою залежать від ефективного виявлення та врахування потенційних конфліктів інтересів при ухваленні рішення щодо публікації.

Конфлікт інтересів може виникнути у разі, якщо рецензент, член редколегії або працівник редакції має особисті або професійні зв’язки з автором рукопису, які можуть вплинути на неупередженість ухвалення рішення. До таких зв’язків можуть належати: родинні стосунки, трудові відносини, фінансова зацікавленість, академічна конкуренція, особиста симпатія чи антипатія тощо.

Редактори не повинні брати участі в ухваленні рішень щодо статей, у яких вони мають конфлікт інтересів. У таких випадках вони передають обов’язки іншому члену редакційної колегії.

Редакція залишає за собою право запитати додаткову інформацію або вжити заходів у разі виявлення незадекларованого конфлікту інтересів після публікації.

Повага до прав інтелектуальної власності є провідним принципом професійної етики журналу «Нова філологія». Плагіат є явним порушенням таких етичних принципів. Згідно із положеннями про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та навчальних роботах працівників і здобувачів вищої освіти, редакційна колегія перевіряє прийняті до опублікування статті на відсутність академічного плагіату.

Журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо недопущення плагіату.

Різновидами плагіату вважаються:

копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи як своєї;
дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;
внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо) без належного оформлення цитування;
надмірне використання парафраз (переказів чужих думок своїми словами) без посилань на оригінальний текст.

Статті у виданні перевіряються на наявність/відсутність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.

ПОЛІТИКА ЖУРНАЛУ ВІДНОСНО ПЛАГІАТУ

Журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо недопущення плагіату.

Різновидами плагіату вважаються:

копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи як своєї;
дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;
внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо) без належного оформлення цитування;
надмірне використання парафраз (переказів чужих думок своїми словами) без посилань на оригінальний текст.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Використання штучного інтелекту при написанні статті може бути допущене, якщо це необхідно для дослідження й обґрунтовано в його методології, лише за умови зазначення факту його використання. Водночас наголошуємо на необхідності дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності при використанні інструментів штучного інтелекту. Автори зобов’язані чітко вказувати в тексті публікації, де і як були використані інструменти штучного інтелекту (наприклад, для обробки великого масиву даних, підготовки ілюстрацій та графічного матеріалу тощо). Заборонено подавати розвідки, повністю створені штучним інтелектом, із сфальсифікованими ШІ джерелами, без істотного внеску авторів у науковий зміст і його інтерпретацію.

Автори несуть повну відповідальність за достовірність, оригінальність і якість матеріалів, навіть якщо частина роботи над статтею виконана за допомогою інструментів штучного інтелекту. Використання штучного інтелекту під час редакційних процесів (редагування, рецензування тощо) не практикується.