АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ І ВЖИВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація

У статті проаналізовано особливості перекладу і вживання термінології зі сфери академічної доброчесності в українському освітньому середовищі. Досліджено трансформацію розуміння поняття «академічна доброчесність» та його фундаментальних цінностей у процесі інтеграції України до європейського освітнього простору. На основі порівняльного аналізу міжнародних документів (Бухарестська декларація, публікації Міжнародного центру академічної доброчесності) та українських джерел (Закон України «Про вищу освіту», глосарії та методичні рекомендації) виявлено особливості перекладу та адаптації термінології у національному контексті. Установлено, що українські трактування основних цінностей академічної доброчесності (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, мужність) мають етнокультурну специфіку та відображають інституційні особливості української системи освіти. Визначено основні способи перекладу термінів: лексичні відповідники, калькування, семантична диференціація, функціональна еквівалентність та в окремих випадках збереження оригінального англійського терміна. Зафіксовано еволюцію сприйняття академічної доброчесності – від моральної норми до інструменту освітньої політики із забезпечення якості освіти. Виявлено, що українське освітнє середовище перебуває у процесі адаптації до міжнародних стандартів академічної доброчесності з поступовою інтеграцією як класичних п’яти цінностей, так і пізніше доданої шостої цінності – «мужність». Особливу увагу приділено аналізу термінологічної варіативності, що спостерігається в різних українських джерелах під час перекладу англомовних термінів та понять. Дослідження виявило тенденцію до розширення змісту та сфери застосування принципів академічної доброчесності в українському контексті, що відображає процес не лише впровадження міжнародних стандартів, а й формування національно зумовленого розуміння цього важливого складника освітньої системи. Обґрунтовано необхідність подальшої систематизації та унормування термінології академічної доброчесності для забезпечення якості освіти.