СПЕЦИФІКА СЛОВОТВІРНОЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ

Анотація

У статті досліджено способи реалізації категорії зв’язності в німецькомовних наукових текстах. Особливу увагу приділено словотвірним зв’язкам. Наголошено, що відносини між предметами, явищами об’єктивної реальності мають мовне вираження та корелюють зі зв’язками в текстовому полі. Специфіка словотвірних зв’язків проявляється не лише як поверхневий повтор окремих мовних одиниць у тексті (когезія), а й як взаємодія семантичних компонентів словотвірних моделей. Такі зв’язки мають глибинний характер і зумовлюють тематико-смисловий складник тексту (когерентність). Проаналізовано корпус похідних іменників суфіксального способу творення, які на основі категоріальних ознак діляться на три класи: граматичні, лексико-граматичні та семантико-словотвірні. Установлено, що похідні іменники із семантично спорідненими суфіксами мають текстозв’язуючий та текстоутворюючий потенціал. З’ясовано, що всі текстові словотвірні зв’язки діляться на три типи відповідно до типу структури суфіксального похідного: ті, що виникають під час повтору 1) одного і того ж слова; 2) слів з одним і тим самим суфіксом, але з різними основами; 3) похідних із семантично близькими суфіксами. Простежено закономірність, що текстові зв’язки першого та другого типів мають експліцитний характер, а третього типу – імпліцитний, що забезпечує формування поверхневої та глибинної структури тексту. Визначено сутність словотвірної зв’язності в науковому тексті, яка на поверхневому рівні зумовлена семантикою суфіксу, а на глибинному – семантикою словотвірної моделі. Сітка словотвірних зв’язків утворює (разом з іншими засобами) цілісне текстове поле та формує смислове наповнення тексту. З’ясування специфіки словотвірної зв’язності уможливлює подальше розроблення цієї проблематики, а також сприяє розгляду інших категорій тексту.