СПЕЦИФІКА СЛОВОТВІРНОЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ

Ключові слова: словотвірні зв’язки, словотвірна модель, похідні іменники, структура тексту, текстовий рівень

Анотація

У статті досліджено способи реалізації категорії зв’язності в німецькомовних наукових текстах. Особливу увагу приділено словотвірним зв’язкам. Наголошено, що відносини між предметами, явищами об’єктивної реальності мають мовне вираження та корелюють зі зв’язками в текстовому полі. Специфіка словотвірних зв’язків проявляється не лише як поверхневий повтор окремих мовних одиниць у тексті (когезія), а й як взаємодія семантичних компонентів словотвірних моделей. Такі зв’язки мають глибинний характер і зумовлюють тематико-смисловий складник тексту (когерентність). Проаналізовано корпус похідних іменників суфіксального способу творення, які на основі категоріальних ознак діляться на три класи: граматичні, лексико-граматичні та семантико-словотвірні. Установлено, що похідні іменники із семантично спорідненими суфіксами мають текстозв’язуючий та текстоутворюючий потенціал. З’ясовано, що всі текстові словотвірні зв’язки діляться на три типи відповідно до типу структури суфіксального похідного: ті, що виникають під час повтору 1) одного і того ж слова; 2) слів з одним і тим самим суфіксом, але з різними основами; 3) похідних із семантично близькими суфіксами. Простежено закономірність, що текстові зв’язки першого та другого типів мають експліцитний характер, а третього типу – імпліцитний, що забезпечує формування поверхневої та глибинної структури тексту. Визначено сутність словотвірної зв’язності в науковому тексті, яка на поверхневому рівні зумовлена семантикою суфіксу, а на глибинному – семантикою словотвірної моделі. Сітка словотвірних зв’язків утворює (разом з іншими засобами) цілісне текстове поле та формує смислове наповнення тексту. З’ясування специфіки словотвірної зв’язності уможливлює подальше розроблення цієї проблематики, а також сприяє розгляду інших категорій тексту.

Посилання

1. Рябова К. О. Цілісність і зв’язність як основні текстуальні категорії. Вчені записки ТНУ ім. Вернадського. Серія «Філологія». 2020. Т. 31(70). № 4. Ч. 2. С. 173–176.
2. Busch A., Stenschke O. (2025) Germanistische Lingustik Eine Einführung, 5. Aktualisierte Auflage. Tübingen, Narr Franke Attempto, Р. 245–265.
3. Musan R. Kohäsion und Kohärenz. Klabunde, R., Mihatsch, W., Dipper, S. (eds) Linguistik im Sprachvergleich. J.B. Metzler, Berlin, Heidelberg. 2022. https://doi.org/10.1007/978-3-662-62806-5_30 S 577-593
4. Petöfi S. Texttheoretische Forschung, Aspekte der Textkohärenz, Sprachunterricht. Text, Kontext, Interpretation: Einige Aspekte der texttheoretischen Forschung, Hamburg, 1983, Р. 235 ff.
5. Roelcke Th. Fachsprache (verbale und nonverbale) Kommunikation in spezialisierten menschlichen Tätigkeitsbereichen. Sprache im Fach. München; Eichstätt: [PDF, 185kB]. 2019. URL: https://epub.ub.uni-muenchen.de/view/autoren/Roelcke=3AThorsten=3A=3A.date.html
Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Коваленко, В. М., & Попова, С. Г. (2025). СПЕЦИФІКА СЛОВОТВІРНОЇ ЗВ’ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ. Нова філологія, (100), 106-111. вилучено із http://www.novafilolohiia.zp.ua/index.php/new-philology/article/view/1080
Розділ
Статті