МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ЗАПРОШЕННЯ ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАСОБАМИ ІСПАНСЬКОЇ МОВИ
Анотація
У статті представлено результати лінгвопрагматичного дослідження мовленнєвого акту запрошення, актуалізованого засобами сучасної іспанської мови. Розкрито сутність поняття «мовленнєвий акт запрошення», визначено його місце в системі мовленнєвих актів іспанської мови, виявлено специфіку реалізації мовленнєвого акту запрошення в іспаномовній лінгвокультурі.Мовленнєвий акт розглядається як мовленнєва дія, що виконується мовцем із певною метою; мінімальна одиниця мовленнєвої діяльності. Здійснюючи мовленнєвий акт, мовець прагне досягти певних цілей, вплинути на свідомість і поведінку адресата.Запрошення визначаємо як прохання або пропозицію зробити що-небудь, прийти, приїхати кудись, взяти участь у чомусь.Мовленнєвий акт запрошення відносимо до директивно-реквестивних мовленнєвих актів, адже він має на меті спонукати адресата робити що-небудь, припускає наявність у мовця відповідного бажання, а його пропозиціональний зміст завжди полягає у тому, що адресат учинить певну дію в майбутньому.Установлено, що запрошення іспанською мовою може набувати форми прямих і непрямих мовленнєвих актів. Уживання тих чи інших форм запрошення визначається, насамперед, параметрами комунікативної ситуації і залежить від кореляцій «офіційна/неофіційна ситуація спілкування», «симетричні/комплементарні відносини», «щирість/ формальність запрошення». За прагматичною функцією розрізняємо справжні та вдавані запрошення. Останні часто діють як показні або ритуальні. Такі запрошення не супроводжуються обговоренням деталей, їхня мета є фатичною.На прагматичному рівні такі запрошення є лише висловлюваннями добрих намірів і не більше, їхня прагматична функція – демонстрація уваги і симпатії того, хто говорить до співрозмовника.Іспанська мова відрізняється широким спектром лексико-граматичних засобів вираження запрошення. Відповіддю на запрошення виступають мовленнєві акти згоди і відмови різного ступеню категоричності.Відмови, як і запрошення, можуть бути справжніми і вдаваними.
Посилання
2. Баллі Ш. Загальна лінгвістика та питання французької мови. Київ : АН УРСР. 1955. С. 43–48.
3. Гладуш Н.Ф. Синтагматика мовленнєвих актів. Сучасна філологія: актуальні питання і перспективи дослідження : зб. матеріалів доп. учасн. Міжнар. наук.-практ. конф. Люблін, 2017. С. 75–78.
4. Карабан В.И. Сложные речевые акты как речевые единицы : автореф. дис. … д-ра филол. наук. Киев, 1989. 39 с.
5. Ківенко І.О. Мовленнєвий акт подяки: прагмалінгвістичний аналіз (на матеріалі англійської мови) : дис. … канд. філ. наук : 10.02.04. Одеса, 2018. 226 с.
6. Книшова Я.О., Михайлова К.В. Мовленнєвий акт компліменту в англомовному діалогічному дискурсі. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернад- ського. Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31(70). № 2(2). С. 108–112.
7. Коваленко І.В. Фатичні мовленнєві акти в англомовному дискурсі: лінгвопрагматичний аспект. Наукові записки. Філологічні науки. 2017. Вип. 151. С. 112–116.
8. Кузенна Н.М. Мовленнєвий акт «прохання» в сучасній англомовній лінгвокультурі. Нова філологія. 2012. № 54. С. 45–48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2012_54_13
9. Мазепова О. Мовленнєві акти «пропозиції» та «відмови» у складі комунікативної поведінки носіїв перської мови. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2022. С. 17–24.
10. Павлик Н.В. Фатичні мовленнєві акти завершення контакту у зіставному аспекті. Наука та освіта: новий вимір. Філологія. 2015. № 3(10). С. 80–83.
11. Панчук Л.В., Матвейко О.В. Вербалізація агресії: лексико-семантичний аналіз мовленнєвих актів погрози. Теорія та історія соціальних комунікацій. 2024. № 3(2). С. 71–79. URL: https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/3_2024/part_2/14.pdf
12. Пасенчук Н.В. Мовленнєві акти в перекладі: теоретичний аспект. Філологічні науки. 2017. № 7. С. 137–139.
13. Пожар А. Мовленнєві акти експресивів у міжнародно-правовому дискурсі: типи, струк- тура і функції. Львівський філологічний часопис. 2022. № 10. С. 109–114. URL: https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/2386
14. Почепцов О.Г. Речевой акт и организация дискурса. Вісник Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. 1988. № 2. С. 47–51.
15. Приходченко O.O. Мовленнєвий акт у світлі міжкультурної комунікації. Львівський філологічний часопис. 2023. № 13. С. 152–157.
16. Приходько Г.І. Оцінні мовленнєві акти в типології мовленнєвих актів. Львівський філологічний часопис. 2017. № 1. С. 71–74.
17. Словник української мови : в 11 т. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 3. С. 282.
18. CORPES XXI: Corpus del Español del Siglo XXI. Real Academia Española. URL: https://www.rae.es/banco-de-datos/corpes-xxi
19. Isaacs E.A., Clark H.H. Ostensible invitations. Language in Society, 1990, 19(4), pp. 493–509.
20. Leech G.N. Principles of Pragmatics. London: Longman. 1983. 250 p.
21. Martín Lora-Tamayo P. Obras completas. URL: https://www.cervantesvirtual.com/portales/pedro_martin_lora_tamayo/
22. Matute A.M. Obras completas. URL: https://www.cervantesvirtual.com/portales/ana_maria_matute/
23. Pardo Bazán E. Obra literaria completa. Wisehouse Publishing. URL: https://www.wisehouse-publishing.com/project/emilia-pardo-bazan-obra-literaria-completa/
24. Searle J.R. Expression and Meaning: Studies in the Theory of Speech Acts. Cambridge: Cambridge University Press. 1979. 197 p.
25. Searle, J.R. Expression and Meaning. Cambridge: Cambridge University Press. 1999.
26. Searle J.R. Making the Social World: The Structure of Human Civilization. Oxford : Oxford University Press. 2010. 224 p.
27. Searle J.R., Vanderveken D. Foundations of Illocutionary Logic. Cambridge: Cambridge University Press. 1985. 227 p.
28. Sparks N. Safe Haven. NY: Grand Central Publishing. 2010. 344 p.
29. Wierzbicka A. English Speech Act Verbs: A Semantic Dictionary. Sydney: Academic Press. 1987. 398 p
30. Wolfson, N. Perspectives: Socio-linguistics and TESOL. Cambridge: Newbury House. 1989.
ISSN 
.png)
