ГУМОР У НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОМУ ДИСКУРСІ: СПОСОБИ СТВОРЕННЯ І ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ КНИГИ А. СВЕРДРУП-ТІҐЕСОН BUZZ, STING, BITE)

Анотація

У статті досліджено засоби створення гумористичного ефекту в науково-популярному тексті, а також способи відтворення цих засобів у перекладі.Матеріалом роботи є книга А. Свердруп-Тіґесон Buzz, Sting, Bite: Why We Need Insects та її український переклад «Жали, дзижчи, кусай: навіщо нам комахи». В умовах загальної демократизації суспільства, послаблення етикетних вимог до комунікативних ситуацій та розмиття стилістико- прагматичних обмежень, що зазвичай висуваються до текстів різних жанрів і стилів, тематика використання гумору у науково-популярних текстах набуває особливої актуальності. Метою використання засобів створення комічного у науково-популярних текстах є бажання авторів збільшити читацьку аудиторію, спростити сприйняття інформації, залучити емоційну компоненту для кращого запам’ятовування викладеного. В англійському науково-популярному тексті гумористичний ефект досягається переважно шляхом використання семасіологічних виражальних засобів та стилістичних прийомів. Результати роботи продемонстрували, що в досліджуваному тексті переважають такі виражальні засоби, як метафори, антономазії, авторські порівняння, літоти, евфемізми та дисфемізми. Серед стилістичних прийомів найбільш продуктивними є гра слів та алогізм. Унаслідок розбіжності мовних норм англійської та української мови в аспекті використання засобів створення гумористичного ефекту в науково-популярних текстах, агрегація комічного в тексті являють собою перекладацьку проблему. Відповідно, перекладач має вибрати одну з двох стратегій. Можна одомашнити текст, адаптуючи його до вимог української мови, й не відтворювати гумористичний ефект. Альтернативно можна обрати стратегію очуження й зберегти комічне, таким чином пропонуючи зміни до мовної норми.У досліджуваному перекладі І. Бодак перекладачка вибирає стратегію очуження й удається до низки творчих перекладацьких рішень для збереження гумористичного ефекту у перекладі. Під час передачі виражальних засобів найбільш продуктивними виявляються дослівний переклад, контекстуальна заміна, генералізація та конкретизація. Під час перекладу стилістичних прийомів переважають компенсація, контекстуальна заміна та дослівний переклад. У результаті вдається зберегти такі особливості авторського стилю, як гумористичний ефект підчас викладення наукової, вузькоспеціалізованої інформації; поєднання складних термінів з авторськими порівняннями-поясненнями; яскраві образи, які легко зрозуміти та запам’ятати неспеціалісту в галузі.