БРИТАНСЬКА МОНАРХІЯ У СИНТАКСИЧНОМУ ДЗЕРКАЛІ ДВОХ ПРИНЦЕС

Анотація

Представлене дослідження присвячене порівняльному аналізу мовленнєвих портретів та поведінки принцес Уельських крізь призму тематичної різноманітності та комунікативної репрезентації їхніх публічних виступів. Незважаючи на те що проблема мовленнєвої особистості була у центрі уваги багатьох досліджень у галузі лінгвістики, аналіз еволюційних змін у мовленні принцеси Уельської як символу королівської родини та монархії досі не проводився. Цей факт, а також сама роль королівської родини у формуванні іміджу країни у цілому свідчать про актуальність даної роботи. Отже, наше дослідження спрямоване на порівняння мовленнєвих стратегій двох принцес, тематичної розгалуженості їхніх промов та комунікативних типів висловлювань, які вони використовують. Корпус дослідження становлять 543 речення з публічних промов принцеси Кетрін та 527 речень із публічних промов принцеси Діани. У процесі аналізу ми зафіксували значне зміщення інтересу принцес зі світових проблем на внутрішні проблеми громадян Великої Британії. Таким чином, тоді як принцеса Діана зосереджувалася на гуманітарних ініціативах (40% промов), соціальній (не)справедливості (20% промов) та охороні здоров’я (20% промов), принцеса Кетрін концентрується на психологічному здоров’ї нації (40% промов) та проблемах дітей та освіти (40% промов). Окрім того, Кетрін пропагує роль мистецтва для розвитку дітей (20% промов). У плані вибору комунікативних типів речень промови принцеси Діани набагато емоційніші (10% питальних речень та 8% наказових), тоді як висловлювання принцеси Кетрін більш логічно структуровані та вдвічі рідше містять питання (4%). Зроблено висновок про загальну зміну іміджу британської монархії, що відображається у промовах принцес. Промови Діани сповнені пафосу, емпатії та риторичних звернень, утілюючи концепт «Королівського серця». Своєю чергою, принцеса Кетрін зосереджується на логіці викладу, чіткості структури та інституційній актуальності, представляючи «Королівський розум». Зміни в тематичному фокусі їхніх промов відображають зміни у політичному контексті, соціальних пріоритетах та загалом у ролі самої монархії, яка також змінюється. Емоційний стиль Діани сприяв глобальній гуманітарній діяльності, тоді як логічний підхід Кетрін підтримує місцеві ініціативи та соціальну стабільність. Можна сказати, що разом їхні промови демонструють перехід монархії від емпатичної емоційності до інституційних дій. Перспектива дослідження полягає у подальшому дослідженні структурних та лексичних особливостей промов принцес із метою кращого розуміння та опису змін в іміджі принцеси Уельської як королівської особи.