ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ АНТИШУЛЬЦІВСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ БРУНО ШУЛЬЦА)

Ключові слова: Бруно Шульц, автобіографічний дискурс, українське й польське шульцознавство, модернізм, літературна критика, антикритика.

Анотація

Творча спадщина Бруно Шульца була й залишається об’єктом постійної уваги критиків і літературознавців у всьому світі, особливо в Польщі й Україні. Художньо-мистецькому доробку Шульца присвячено монографії, різнопланові розвідки, огляди, анотації, рецензії, статті, зокрема й дискусійні, у багатьох з них шульцівський дискурс заналізовано крізь призму сучасних актуальних суспільних потреб тощо. Ставлення до митця завдяки об’єктивним і/чи суб’єктивним чинникам постійно змінюється. Проте дотепер, наскільки нам відомо, у шульцознавстві, зокрема польському й українському, немає досліджень, присвячених узагальненню й систематизації літературно-критичної рецепції творчості письменника антишульцівського спрямування. Тож у статті поставили за мету узагальнити погляди зарубіжних та українських критиків з антишульцівськими візіями його творчості, визначити домінанти й основні напрями таких студій. Це стаття про історію стосунків Бруно Шульца з антикритикою, історію повільної, але впевненої перемоги творчого генія над антишульцівською літературно-критичною рецепцією. У розвідці окреслено періоди літературно-критичної рецепції письменницької спадщини Бруно Шульца в польському й українському шульцознавстві; з’ясовано й узагальнено інформацію про антикритику Бруно Шульца; схарактеризовано вплив таких рецепцій на подальшу творчість митця. Мета й завдання статті зумовили застосування біографічного, порівняльно-історичного, соціологічного методів літературознавчих досліджень, методу літературної антропології, а також елементів еволюційного й психологічного аналізу та теорії впливів. Перспективним вважаємо подальші дослідження діалогів-дискусій з науковцями, критиками, літературознавцями антишульцівського спрямування чи з пересічними читачами, для яких творчість Бруно Шульца дотепер залишається незрозумілою, а тому й неприйнятною.

Посилання

1. Андрухович Ю., Малиновський Р. Паралельнокультурність. Посестри. Часопис № 8. 19.05.2022. URL: http://surl.li/jkdec.
2. Антологія наукових матеріалів трьох міжнародних фестивалів Бруно Шульца в Дрогобичі / за ред. Віри Меньок ; Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька ДДПУ ім. Івана Франка. Дрогобич : Коло, 2008. 160 с.
3. Веснянка O. Бруношульцоманія. Сайт DW. 06.12.2012. URL: https://p.dw.com/p/16wIn.
4. Возняк Т. Бруно Шульц. Повернення: есеї, переклади. Львів : Вид-во «Незалежний культурологічний журнал „Ї”» у співпраці з вид-вом «Центр Європи», 2012. 218 с.
5. Мартинович Ю. День народження Бруно Шульца. Геній з Дрогобича, який міг би отримати по війні Нобелівську премію. Еспресо. Захід. 12 липня 2021 р. URL: http://surl.li/hbogm.
6. Маторіна Н. До питання про місце Бруно Шульца в українському культурно-мистецькому просторі. Волинь філологічна: текст і контекст. 2023. № 35. [Статтю прийнято до друку].
7. Маторіна Н. М. Календарно-наративна «протобіографія» українськомовних перекладів художніх творів Бруно Шульца. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2022. № 58. С. 295–301.
8. Маторіна Н. Українськомовний перекладацький дискурс (на матеріалі творів Бруно Шульца і про Бруно Шульца). Нова філологія. 2022. № 88. С. 50–58.
9. Маторіна Н. Українськомовні переклади шульцівської художньої прози: наукометричний аспект. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія» / ред. кол. Марія Федурко (головний редактор) та ін.
Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Випуск 52. C. 45–52.
10. Сучасна рецепція творчості Бруно Шульца : наук. матеріали III Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі / Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігоря Менька ДДПУ ім. Івана Франка, Т-во «Фестиваль Бруно Шульца» у Любліні ; за ред. Віри Меньок. Дрогобич : Коло, 2009. 302 с.
11. Хомич Л. Бруно Шульц в польській історіографії (друга чверть ХХ –початок ХХІ ст.). Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2014. Вип. 17–18. С. 304–313.
12. Шульц Б. Книга листів / укл. Єжи Фіцовський ; пер. з пол. А. Павлишин. Київ : Дух і літера, 2012. 360 с.
13. Шульцівський словник / за редакцією Влодзімежа Болецького, Єжи Яжембського, Станіслава Росєка ; переклад з польської Андрія
Павлишина. Київ : Дух і Літера, 2022. 504 с.
14. Broncel Z. Literatura maligny. O «Sklepach cynamonowych» Bruno Schulza. ABC Literacko-Artystczne. 1934. Nr 6. S. 1.
15. Ficowski J. Przypomnienie Brunona Schulza. Życie Literackie. 1956. Nr 6. S. 6–7.
16. Ficowski J. Regiony wielkiej herezji. Sejny : Fundacja «Pogranicze», 2002. 521 s.
17. Fik I. Literatura choromaniaków. Tygodnik Artystów. 1935. Nr 35; idem, Wybór pism krytycznych, oprac. i wstępem opatrzył A. Chruszczyński. Warszawa, 1961, s. 126–135.
18. Sandauer A. Rzeczywistość zdegradowana (Rzecz o Brunonie Schulzu). Przegląd Kulturaly. 1956. Nr. 31. S. 6–7, 9.
19. Schulz B. Proza. Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1973. 415 s. (Wstęp Artura Sandauera «Rzeczywistość zdegradowana (Rzecz o Brunonie Schulzu)»).
20. Schulz B. Sklepy cynamonowe. Sanatorium pod Klepsydrą / Kometa. WstępSandauer A. Kraków, 1957. 372 s.
21. Sitkiewicz P. Bruno Schulz i krytycy. Recepcja twórczości Brunona Schulza w latach 1921–1939. Gdansk : Słowo/obraz terytoria, 2018. 300 s.
22. Sulikowski A. Twórczość Brunona Schulza w krytyce i badaniach literackich (1934–1976). Pamiętnik Literacki. 1978. № 2. S. 264–303.
23. Wiśniewska N. Literatura w malignie. Epoka. 1938. Nr 33. S. 11–13.
24. Wyka K., Napierski S. Dwugłos o Schulzu. Ateneum. 1939. Nr 1 (przedruk w: Wyka K. Stara szuflada. Kraków : Wydawnictwo Literackie,
1967. S. 259–271).
Опубліковано
2023-12-05
Як цитувати
Маторіна, Н. М. (2023). ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ АНТИШУЛЬЦІВСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЗОВИХ ТВОРІВ БРУНО ШУЛЬЦА). Нова філологія, (91), 71-80. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-9
Розділ
Статті