ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ВОЄННОГО НАРАТИВУ: ПРОПАГАНДА VS ЛІНГВІСТИКА

Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстема, дискурс, інтердискурсивність, пропагандистський дискурс, науковий дискурс, наратив.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню основних аспектів ідеологічно маркованих інтертекстем та проаналізовано їх з погляду пропагандистського дискурсу і маніпуляції воєнним наративом. Показано, як інтертекстуальність у медійному дискурсі слугує інструментом ідеологічної пропаганди під час російсько-української війни. Пропагандистські інтертексти можна розпізнати та виокремити через формальний аспект мови. Доказово, що добір лексем і текстем актуалізує пропагандистський наратив, створений автором з наміром вплинути на адресата. Розвідка унаочнює способи творення інтертекстуальності в інтердискурсі шляхом перетягування маркованих мовних композитів різних дискурсів з наміром ввести їх у новий контекст для пропагандистського ефекту. Творці медіа та наукового (інтер) дискурсу послуговуються низкою стратегій з метою маніпулювання та дезінформації. Висвітлено, якою мірою вони використовують природну мову, зокрема інтертексти як інструмент маніпулювання. Дослідження поєднує кількісні і якісні характеристики аналізованої теми. Інтертекстуальність у просторі російської пропаганди розглядають як поєднання мовних і позамовних чинників, що замасковано руйнують правдиву картину світу, водночас зосереджуються на бажаному (хибному) повідомленні, яке потрібно донести і розповсюдити. Основна мета пропагандистів/маніпуляторів – нав'язати очікувану модель мислення; спонукати реципієнта думати та поводитися так, як цього прагнуть творці (інтер)дискурсу. З’ясовано, що ідеологічно орієнтований добір мовних засобів творців пропагандистського продукту підпадає під певні закономірності, серед них: спроба псевдонаукового обґрунтування підтримки неподільності росії та України і заперечення суверенітету України; деструктивна риторика щодо мовної політики України; безпідставне звеличення радянських пережитків; обрядовість; критика країн Заходу, США та ЄС; вживання пейоративних політичних евфемізмів; знецінення всього спорідненого з Україною; виправдання і схвалення російської агресії; маніпуляція в межах наукового дискурсу. Перелічені закономірності покликані прищепити негласні ідеї в інформаційне поле, а отже, і у свідомість обраних адресатів. Дослідження можна продовжити та доповнити аналізом інших внутрішньомовних й іншомовних ресурсів за принципом типологізації, запропонованим у цій статті.

Посилання

1. Киклевич А. К. Динамическая лингвистика: между кодом и дискурсом. Харьков : Гуманит. Центр, 2014. 444 с.
2. Кулініч Т. О. Метафора І. Калинця: інтертекстуальний аспект [Текст] : дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Кулініч Тетяна Олександрівна; Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ, 2007. 174 с.
3. Левченко О. П. Інтертекстуальність українського дискурсу та способи її маркування. Лінгвокультурологічний та лінгвоекологічний підхід до вивчення одиниць мови і мовлення : монографія / А. Архангельська, Т. Архангельська, О. Левченко, І. Мілєва, С. Руденко, О. Тищенко, Т. Шутковскі. Оломоуць- Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. 284 с.
4. Яворська Г. М. Гібридна війна як дискурсивний конструкт. Стратегічні пріоритети. Серія : Політика. 2016. № 4. С. 41–48.
5. Alfaro M. J. M. Intertextuality: origins and development of the concept. Atlantis. 1996. 18(1/2). P. 268–285.
6. Allen G. Intertextuality.2nd Edition. New Critical Idiom. London – New York : Routledge, 2011. 256 p.
7. Beal T. K. Ideology and Intertextuality: Surplus of Meaning and Controlling the Means of Production. Reading Between Texts: Interetextuality and the Hebrew Bible, Ed. by Danna Nolan Fewell. Literary Currents in Biblical Interpretation. Louiseville: Westminster/John Knox Press, 1992. P. 27–39.
8. Chouliaraki L., Fairclough N. Discourse in Late Modernity: Rethinking Critical Discourse Analysis. Edinburgh : Edinburgh University Press, 1999. 224 p.
9. Fairclough N. Discourse and Social Change. Cambridge, UK: Polity Press. 1992. 259 p.
10. Fairclough N. Discourse and Text: Linguistic and Intertextual Analysis within Discourse Analysis. Discourse & Society. 1992. 3(2). P. 193–217.
11. Fairclough N. Media Discourse. London, the Hodder Headline Group. 1995. 214 p.
12. Fowler R. Language in the News: Discourse and Ideology in the Press. Psychology Press, 1991. 254 p.
13. Franzosi, R. Narrative analysis – Or why (and how) sociologists should be interested in narrative. Annual Review of Sociology, 1998. Issue 24. P. 517–554.
14. Haberer A. Intertextuality in theory and practice. Literature (Literatura). 2007. 49(5). P. 54–67.
15. Kiklewicz A. Pragmatic aspects of intercultural linguistics (with special regard to Polish-East Slavic relations). Studia Rossica Posnaniensia. Adam Mickiewicz University Press, Poznań 2015. vol. XL, cz. 1. P. 143–154.
16. Kristeva J. Hannah Ardent: Life is a Narrative (trans. Collins, F.). University of Toronto Press, 2001.
17. Kusse H. Lingwistyka kulturowa i kulturoznawcza. Od Humboldta do dyskursu. tekst i dyskurs – text und diskurs, 2020. Issue 13. P. 149–173.
18. Mai H-P. Bypassing Intertextuality: Hermeneutics, Textual Practice, Hypertext. Intertextuality. Ed. by Heinrich F. Plett. Text Theory 15. Berlin : Walter de Gruyter. 1991. P. 30–59.
19. Oddo J. The Discourse of Propaganda: Case Studies from the Persian Gulf War and the War on Terror. Penn State University Press, 2018. 304 p.
20. Orr M. Intertextuality: Debates and contexts. Polity Press, Cambridge. 2003, 526 p.
21. Patrona M. Snapshots from an information war: Propaganda, intertextuality, and audience design in the Russia–Ukraine conflict. Violence: An International Journal. 2022. 3(2). P. 253–280.
22. Plett H. F. Intertextualities. Intertextuality / Ed. by Heinrich F. Plett. Research in Text Theory 15. Berlin: Walter de Gruyter, 1991. P. 3–29.
23. Robbins V. K. Exploring the Texture of Texts: A Guide to Socio-Rhetorical Interpretation. Trinity Press International, 1996. 158 p.
24. Sériot P. Structure Et Totalité: Les Origines Intellectuelles Du Structuralisme En Europe Centrale Et Orientale. Paris : Presses universitaires de France, 1999. 353 p.
25. Talbot M. Media Discourse: Representation and Interaction. Edinbrough: Edinbrough, University Press Ltd., 2007. 198 p.
Опубліковано
2023-08-28
Як цитувати
Левченко, О. П., & Гриців, Н. М. (2023). ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕРДИСКУРСИВНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ВОЄННОГО НАРАТИВУ: ПРОПАГАНДА VS ЛІНГВІСТИКА. Нова філологія, (90), 54-63. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-8
Розділ
Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають