ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПОРТРЕТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СОКРАТА В ПОВІСТІ Ю. М. МУШКЕТИКА

Анотація

У статті репрезентовано особливості мовної реалізації образу давньогрецького філософа Сократа у повісті Ю.М. Мушкетика «Смерть Сократа» з позицій теорії множинних світів. Зокрема, увагу зосереджено на портретних характеристиках персонажа як важливого складника персонажного можливого світу. Дослідження засноване на уявленні про персонажний світ як про підвид художнього можливого світу. У межах персонажного світу виокремлюємо деонтичну та аксіологічну модальності. Зовнішність персонажа, його портретні характеристики відносимо до складників аксіологічної модальності. Встановлено, що аксіологічна модальність на мовному рівні виражається концептами, художньо-семантичними площинами та художньо-семантичними наповненнями. У статті визначено лінгвальні засоби, які дають змогу реконструювати характерні риси зовнішності Сократа. В інформативному аспекті подано інформацію про розвиток образу давньогрецького філософа у світовій культурі. Також у роботі на основі портретних характеристик досліджено художньо-семантичні площини, які відображають аксіологічну модальність у межах авторського бачення. Окремо проаналізовано лінгвальну експлікацію лексико-семантичного наповнення фізичної, психологічної та статусної характеристики філософа. До об’єктів змалювання належать такі соматизми: голова, обличчя, ніс, губи, очі, посмішка, руки, постать. У статті встановлено, що портретні характеристики репрезентують такі художньо-семантичні площини, як Сократ – непривабливий, Сократ – старий, Сократ – бідний, Сократ – розумний, Сократ – добрий, Сократ – спокійний. Наголошено, що кожна з названих художньо-семантичних площин на лінгвальному рівні виражена за допомогою таких засобів художньої виразності: епітетів, метафор, порівнянь, перифразів, метонімій тощо. Виявлено, що у своєму творі Ю.М. Мушкетик використовує тропи не тільки для увиразнення, а й для того, щоб підкреслити внутрішні характеристики персонажа.