ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МОВИ, КУЛЬТУРИ ТА СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті здійснено глибокий аналіз складного взаємозв’язку між мовою, культурою та суспільством. Мова розглядається не лише як інструмент комунікації, а й як носій культурних цінностей, засіб формування ідентичності та підтримки соціального порядку. Автори звертаються до гіпотези Сепіра – Ворфа, що демонструє вплив мови на світосприйняття та мислення. Культура трактується як система спільних смислів, що передається здебільшого через мову. Суспільство, своєю чергою, є контекстом, у якому мова та культура розвиваються. Стаття наводить приклади того, як мова відображає культурні цінності, соціальні ієрархії та колективну пам’ять, зокрема в японській мові, багатомовності в Африці та усній спадщині корінних народів. Особливу увагу приділено ролі мови у формуванні культурної ідентичності, особливо в умовах двомовності, постколоніальних реалій і міграції. Мовний вибір може відображати належність, протест або асиміляцію. Окремо проаналізовано вплив соціальних інституцій: освіти, медіа, державної політики на мовне середовище. Розглянуто питання лінгвістичної дискримінації, нерівності та мови як інструменту влади й спротиву. Подано приклади з реального життя, що демонструють роль мови як дзеркала і рушія культурних та соціальних змін. У висновку наголошено на необхідності збереження мовного різноманіття та підтримки інклюзивної мовної політики у глобалізованому світі.