ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ КОДИ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇХНІХ РІЗНОВИДІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ КІНОТЕКСТАХ

Ключові слова: публіцистичний кінотекст, лінгвосеміотичний код, автор, герой, документ, кадр, титр, план

Анотація

Статтю присвячено проблемі виокремлення різновидів лінгвосеміотичних кодів і визначення специфіки їхнього функціонування в українських публіцистичних кінотекстах. У роботі подано синтезовану інформацію про еволюцію поняття «код» із презентацією найпопулярніших підходів до його трактувань, а також наведено аргументи на користь розгляду коду без ототожнення його з мовою. Пояснено зміст поняття «кінотекст», на підставі цього запропоновано в його дослідженнях послуговуватися терміном «лінгвосеміотичний код», оскільки процес нейрофізіологічного сприйняття його вербальних і невербальних компонентів відбувається нерозривно, а конструювання його невербального ряду спирається на вербальний складник. Отже, лінгвосеміотичний код – це одноцільність знаків лінгвістичної та / або нелінгвістичної генези, план змісту та план форми яких водночас скеровано на реалізацію певної функції повідомлення, репрезентованого кодом. Здійснено огляд розроблених ученими класифікацій кодів, зокрема й актуальних для кінотекстів, однак для обстеження публіцистичних кінотекстів рекомендовано виокремлювати три типи лінгвосеміотичних кодів з огляду на їхню здатність реалізувати інформативність і впливовість відповідних повідомлень. До них уналежнено коди «Автор», «Герой», «Документ», що мають як вербальні, так і невербальні об’єктиватори. Встановлено, що лінгвосеміотичний код «Автор» аудіально вербалізується за допомогою дейктичних слів (особові, присвійні та вказівні займенники), складних речень із підрядними умови, періодів, фразеологізмів, інколи гіпербол і цитат, а також візуально-графічно презентується у прикінцевих титрах у формі антропонімів. Своєю чергою, візуалізація цього коду забезпечується установочними кадрами та відзначається асоціативним зв’язком із його вербалікою. Лінгвосеміотичний код «Герой» виражається двома субкодами – «Експерт» і «Свідок», де для першого характерним є вживання термінів, суспільно-політичної лексики, сленгізмів, а для другого – розмовних слів, вигуків і взагалі суржику, попри те, що обидва субкоди мають тотожну візуальну презентацію. Для реалізації їхніх функцій зазвичай використовуються середні перші плани зйомок осіб, дещо рідше – загальні та середні другі плани. Лінгвосеміотичний код «Документ» має збіги з кодом «Автор» у мовному оформленні, проте відрізняється своєю візуальною об’єктивацією, що здійснюється з використанням ефекту ретрокадрів та інтертитрів.

Посилання

1. Андрейчук Н.І. Потенціал лінгвосеміотичної інтерпретації для розвитку перекладознавчих студій. Записки з романо-германської філології. 2015. Вип. 1. С. 8–14.
2. Бразговская Е.Е. Языки и коды. Введение в семиотику культуры : учебное пособие. Пермь : Перм. гос. ин-т искусства и культуры 2008. 201 с.
3. Ковалевська Т.Ю. Актуальні напрями дослідження вербальної сугестії. Одеська лінгвістична школа: інтеграція підходів : колективна монографія / за заг. ред. Т.Ю. Ковалевської Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2014. С. 323–331.
4. Кравченко А.В. Биологическая реальность языка. Вопросы когнитивной лингвистики. 2013. № 1 (034). С. 55–63.
5. Кустова О.Ю. Концептуальные модели исследования киноперевода. Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И. Герцена. 2019. № 192. С. 123–130.
6. Слышкин Г.Г., Ефремова М.А. Кинотекст (опыт лингвокультурологического анализа). Москва : Водолей Publishers, 2004. 153 с.
7. Сомов Г.Ю. Проблема кодов в семиотике и пути междисциплинарного теоретического синтеза. URL: http://gsomov.com/problemakodov-v-semiotike-i-puti-mezhdisciplinarnogoteoreticheskogo-sinteza/.
8. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / пер. с итал. В.Г. Резник, А.Г. Погоняйло. Санкт-Петербург : Simposium, 2006. 544 с.
9. Danesi M. Encyclopedic Dictionary of Semiotics, Media, and Communications. Toronto : University of Toronto Press, 2000. 199 p.
10. Film Language. A Semiotics of the Cinema / Christian Metz ; Translated by M. Taylor. Chicago : The University of Chicago Press, 1991. 268 p.
11. Kourdis E. The Notion of Code in Semiotics and Semiotically Informed Translation Studies. A Preliminary Study. Readings in Numanities. 2018. P. 311–325.
12. Paivio A., Sadoski M. Imagery and Text: A Dual Coding Theory of Reading and Writing. London and New York : Routledge, 2013. 165 p.
13. Stam R., Burgoyne R., Flitterman-Lewis S. New Vocabularies in Film Semiotics. Structuralism, post-structuralism and beyond. London and New York : Taylor and Francis Inc., 2005. 246 р. DOI: 10.4324/9780203977194.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Щербак, О. В. (2021). ЛІНГВОСЕМІОТИЧНІ КОДИ ТА СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЇХНІХ РІЗНОВИДІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ КІНОТЕКСТАХ. Нова філологія, (84), 268-273. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-38
Розділ
Статті