ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ЕПІЧНОГО ФЕНТЕЗІ

Ключові слова: алюзія, антропонім, вторинний світ, лінгвокультурологічний маркер, символ, топонім

Анотація

У сучасній літературознавчій та лінгвістичній практиці значна увага приділяється жанру фентезі, що поєднує міфологічні та культурні елементи у межах вторинного художнього світу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням популярності епічного фентезі та потребою глибшого розуміння його лінгвокультурологічних особливостей, що формують художній простір твору, включно з символічними й історичними алюзіями, соціокультурними маркерами. Метою статті є визначення мовних і культурних засобів, що забезпечують репрезентацію культурних кодів і символів у творах епічного фентезі, та аналіз їх ролі у побудові вторинного світу та його художньої логіки. У роботі здійснено розподіл фентезі на епічне, героїчне, темне, міське, історичне, роментезі, гумористичне та затишне, що дозволяє систематизувати художні моделі та з’ясувати специфіку лінгвокультурологічних маркерів. Основні результати демонструють, що текст епічного фентезі насичений топонімами, антропонімами, історичними алюзіями, стилізацією мовлення персонажів, культурними концептами та символічними образами, які формують цілісну модель вигаданого світу. Висновки підкреслюють значущість аналізу лінгвокультурологічних маркерів для розуміння художнього світу фентезі, особливо при відтворенні культурної та символічної складової тексту. Дослідження ілюструє, що лінгвокультурологічні маркери виконують не лише номінативну, але й світотворчу функцію, оскільки вони структурують уявний простір, окреслюють межі культурних спільнот та формують історичну пам’ять вигаданого світу, активізують уяву читача та сприяють глибинній інтеракції з текстом. Аналіз таких елементів дозволяє чітко простежити взаємодію мови, культури й авторської поетики, а також визначити механізми, за допомогою яких читач інтерпретує художню реальність епічного фентезі. Окрему увагу приділено ролі власних назв, культурних реалій і стилізованих мовних форм у формуванні ефекту глибини та правдоподібності вигаданого світу. Ці фактори посилюють культурну виразність тексту, його інтерпретаційний потенціал та можливості міжкультурної комунікації.

Посилання

1. Pydiura O. The Concept of Cossack Fantasy in Literary Studies Discourse. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philology”. 2023. (92). С. 23–34. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2023-92-03
2. Веретюк Т., Киричук С. Жанр міського фентезі в українській літературі. Сучасні філологічні і методичні студії: проблематика і перспективи. Матеріали Міжнар. науково-практичної конференції для науковців, викладачів, учителів, здобувачів вищої освіти, Харків, 2022. С. 105–108.
3. Гура В. М. Фентезі як жанр літератури для дітей: текст-типологічні та наративні особливості. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 2020. (31 (70), № 4 (2)). С. 57–62. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.4-2/10
4. Зайченко Ю. О. Жанрово-стилістична домінанта в англомовних текстах фентезі: лінгвокультурологічний аспект (на матеріалі Збірник наукових праць «Нова філологія» № 102 (2026) ISSN 2414-1135 творів Р. Джордана, Дж. Р. Р. Мартіна та Дж. К. Ролінґ). (Дис. канд. філол. наук), 2023. Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, Київ.
5. Іваницька Ю. В. Лінгвокультурні особливості перекладу німецької художньої літератури українською мовою. Вісник науки та освіти. Серія
«Філологія». 2024. № 6 (24). С. 155–166. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-6(24)-155-166
6. Марчук О. В. Власні назви у фентезійних творах: класифікація антропонімів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 2017. (26 (2)). С. 46–47.
7. Колосніченко О. В., Бризгунова М. С., Михайлюк О. Ю., Косточка А. О. Жанр фентезі: Архетипи оживші в сучасних об’єктах дизайну. Art and Design. 2023. (2), С. 132–140. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.2.12
8. Решитько А. Д. Магічний дискурс як сугестивний тип комунікації. Науковий журнал «Академічні студії». Серія «Гуманітарні науки».2022. Випуск №1 С. 178–185. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.27
9. Старостенко Т. М. Феномен імені у романі Дж. Р.Р. Мартіна «Гра престолів» за циклом «Пісня льоду і полум’я.» Наукові записки Харківського аціонального педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Сер.: Літературознавство, 2014. (2 (78)). С. 128–138.
10. Чернявська О. С. До питання класифікації жанру фентезі. Літературознавчі студії, 2015. (1 (2)). С. 323–331.
Опубліковано
2026-05-12
Як цитувати
Лихотворик , Є. В. (2026). ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ЕПІЧНОГО ФЕНТЕЗІ. Нова філологія, (102), 171-178. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-102-21
Розділ
Статті