ПРОЦЕСИ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТА КАТЕГОРИЗАЦІЇ У КОМП’ЮТЕРНО-ОРІЄНТОВАНІЙ НАРАТИВНІЙ МОДЕЛІ ЛІТЕРАТУРНОГО МЕТАМОДЕРНІЗМУ

І. А. Бехта

doi:10.26661/2414-1135-2026-102-3

І. А. Бехта Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0002-9848-1505

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-102-3

Ключові слова: когнітивна наратологія, категоризація, концептуалізація, художній текст, комп’ютерний аналіз, гібридний наратив, метамодернізм, ментальна модель, фрейм, метафора, Джуліан Барнс

Анотація

У статті представлено комплексні студії процесів концептуалізації та категоризації в межах комп’ютерно-орієнтованої наративної моделі літературного метамодернізму. Автори фокусують увагу на інтеграції когнітивного та комп’ютерного підходів до аналізу художнього тексту, обираючи об’єктом дослідження філософсько-психологічний роман Джуліана Барнса (Julian Barnes) “Відчуття закінчення / The sense of an ending” (2011). Цей твір слугує репрезентативним прикладом гібридного наративу, демонструючи перехід від постмодерністської іронії до метамодерністської парадигми, якій притаманні коливання між сумнівом і вірою, реконструкція історичної пам’яті та глибока емпатія. Теоретичне підґрунтя розвідки ґрунтується на когнітивній наратології – міждисциплінарній галузі, що синтезує здобутки лінгвістики, когнітивної психології та філософії свідомості. Основний акцент зроблено на механізмах концептуалізації та категоризації як фундаментальних ментальних операціях, що структурують людський досвід і забезпечують формування смислів у художньому метамодерному наративі. Досліджено реалізацію цих механізмів через систему мовних, стилістичних і композиційних засобів художнього тексту. Наукова новизна полягає у верифікації когнітивних моделей (фреймів, сценаріїв, ментальних карт, концептів та образних схем) за допомогою сучасного програмного забезпечення для аналізу даних: LIWC, NVivo, CATMA, UAM CorpusTool та Sketch Engine. Практична частина статті демонструє результати когнітивно-наративного аналізу фрагментів тексту роману Дж. Барнса, де через NVivo та CATMA здійснено категорійну розмітку тексту. Це дозволило ідентифікувати ключові концепти та когнітивні метафори, а також відстежити, як персонаж із сенсорними обмеженнями конструює ментальну модель художньої реальності, спираючись на альтернативні ресурси – пам’ять і уяву. У висновках обґрунтовано ефективність поєднання когнітивної наратології з комп’ютерними методами для автоматизованого виявлення наративних структур та створення дискурсних профілів, що відкриває перспективи для цифрової гуманітаристики у дослідженні сучасної літератури метамодернізму

Посилання

1. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. Київ : Грамота, 2004. 304 с.
2. Бехта І.А. Авторське експериментаторство в англомовній прозі ХХ століття. Львів : ПАІС, 2013. 268 с.
3. Бехта І.А. Літературно-художній твір у концепції Р. Інгардена: схематизація та об’єктивізація // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія «Іноземні мови». 2012. Випуск 19. С. 24 – 28.
4. Бехта І.А. Інтерпретативна властивість наративної моделі експериментального письма //Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. №. 19 (268). Філологічні науки. Мовознавство. С. 133 – 140.
5. Бехта І.А., Мельничук, О.Д. Невербальна комунікація: дискурсна динаміка текстового концепту. Львів, Рівне : Волинські Обереги, 2021. 200 с. 310 с.
6. Мельничук О. Константи досвіду невербального в англомовному художньому дискурсі : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2023.
310 с.
7. Bekhta I., Melnychuk O., Dilai I., Tatarovska O. Computational approaches to semantic frame modelling: frequencies and statistical analysis of nonverbal experience in war fiction. Computational Linguistics Workshop at the 9th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems (CoLInS-2025), May 15-16,
2025. Kharkiv, 2025. Vol. 3976.
8. Caracciolo M. The Experientiality of Narrative: An Enactivist Approach. Berlin : De Gruyter, 2014.
9. Fludernik M. Towards a Natural Narratology. London : Routledge, 1996.
10. Fludernik M. An Introduction to Narratology. London : Routledge, 2009.
11. Herman D. Story Logic: Problems and Possibilities of Narrative. Lincoln : University of Nebraska Press, 2002.
12. Herman D. Cognitive narratology. Hühn P., Pier J., Schmid W., Schönert J. (eds.). Handbook of narratology. Berlin : Walter de Gruyter, 2014. P. 30-43.
13. Ingarden, R. (1973a). The literary work of art: An investigation on the borderlines of ontology, logic, and theory of literature (G. G. Grabowicz, Trans.). Northwestern University Press. (Original work published 1931)
14. Ingarden, R. (1973b). The cognition of the literary work of art (R. A. Crowley & K. R. Olson, Trans.). Northwestern University Press. (Original
work published 1937)
15. Jahn M. Frames, Preferences, and the Reading of Third-person Narratives: Towards a Cognitive Narratology. Poetics Today. 1997. Vol. 18, No. 4.
P. 441-468.
16. Köhler, R., Altmann, G. & Piotrowski, R. (2005). Quantitative Linguistik / Quantitative Linguistics: Ein internationales Handbuch.Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110155785
17. Köhler, R. (1986). Zur linguistischen Synergetik: Struktur und Dynamik der Lexik. Bochum, Germany: N. Brockmeyer.
18. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. Chicago : University of Chicago Press, 2003. 19. Matsumoto D. (ed.). The Cambridge Dictionary of Psychology. Cambridge : Cambridge University Press, 2009.
20. Meister J. C. Narratology / Hühn P., Pier J., Schmid W., Schönert J. (eds.). Handbook of Narratology. Berlin: Walter de Gruyter, 2009. P. 329-350.
21. Nünning A. Erzähltheorie / Weimar K. et al. (eds.). Reallexikon Der Deutschen Literaturwissenschaft. Berlin : De Gruyter, 2007. Bd. 1. P. 513–517.
22. Pääkkönen J. Data Do Not Speak for Themselves: Interpretation and Model Selection in Unsupervised Automated Text Analysis /Licastro A., Miller B. (eds.). Composition and Big Data. Pittsburgh : University of Pittsburgh Press, 2021. P. 245–261.
23. Prihodko, A. (2018). Category of evaluation as the object of linguistics: prospects of communication aspects of study. Odessa linguistic journal, 11, 64-70.
24. Prihodko, A., & Prykhodchenko, O. (2018). Frame modeling of the concepts of LIFE and DEATH in the English Gothic worldview. Lege Artis-Language Yesterday Today Tomorrow, 3(2), 164-203.
25. Rosch E. Principles of Categorization / Rosch E., Lloyd B. B. (eds.). Cognition and Categorization. Hillsdale : Lawrence Erlbaum, 1978. P. 27-48.
26. Talmy L. Toward a Cognitive Semantics. Vol. 2: Typology and Process in Concept Structuring.Cambridge : MIT Press, 2000.
27. Zunshine L. Why We Read Fiction: Theory of Mind and the Novel. Columbus : The Ohio State University Press, 2006