КОМУНІКАТИВНІ ТАКТИКИ ЗАХИСТУ «ОБЛИЧЧЯ» (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ДЕТЕКТИВНОГО КІНОДИСКУРСУ)
Анотація
Статтю присвячено дослідженню вербальних реакцій свідків і підозрюваних під час допитів, які здійснює детектив у ході розслідування злочинів. Для дослідження використано відеофрагменти серіалу «Agatha Raisin». Із них методом суцільної вибірки виокремлено діалогічні єдності, що відтворюють допит свідків та підозрюваних детективом. Об’єктом аналізу є комунікативні ситуації допиту поліцейським детективом свідків та підозрюваних у злочині. Предметом аналізу є мовленнєві засоби, які вживають допитувані, щоб зберегти власне «обличчя». Використано прагматичний та когнітивно-дискурсивний підходи, ураховано здобутки комунікативної теорії «збереження обличчя», теорії мовленнєвих актів та міжособистісної комунікації. Актуальність теми зумовлена необхідністю встановлення комунікативних стратегій, якими керуються респонденти допиту. Метою дослідження є контекстуально-інтерпретаційний аналіз вербальних реакцій підозрюваних як реалізація стратегії захисту «обличчя». Завданнями є виявлення основних комунікативних тактик стратегії захисту «обличчя»; установлення мовленнєвих особливостей комунікативних тактик захисту «обличчя» свідків та підозрюваних, допитуваних поліцейським детективом. Результати показують, що допитувані адаптують свої мовленнєві дії залежно від власних стратегічних настанов, екстралінгвального контексту ситуації та психологічно-прагматичних рис опитування. Установлено таксономію комунікативних тактик реалізації стратегії захисту, а також мовленнєві засоби, що їх експлікують в англомовному детективному кінодискурсі. Дослідження сприяє глибшому розумінню природи мовленнєвих тактик, розширює теоретичну базу теорії комунікації та конверсаційного аналізу. Представлені теоретичні та практичні результати можуть бути використані у подальших міждисциплінарних студіях із прагмалінгвістики та комунікативної лінгвістики.
Посилання
2. Зливков В. Л. Психологічні механізми захисту. Психологія і суспільство. 2018. № 9. С. 7–15.
3. Мірончук Т. Виправдання в мовленні: структура, функції та принципи. Київ : Академвидав, 2016.
4. Новицька О. А. Зміна теми та уникання у конфліктній комунікації. Наукові записки КНЛУ. 2018. № 14. С. 12–18.
5. Савенкова Л. О. Негативізм як засіб збереження психологічного комфорту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2015. № 22. С. 22–28.
6. Філоненко М. М. Комунікативні бар’єри в межах мовленнєвої діяльності. Київ : Наукова думка, 2008.
7. Яценко Т. Психолінгвістичні механізми захисту обличчя у мовленні. Київ : Ліра-К, 2008.
8. Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press, 1987.
9. Cupach W. R., Metts S. Facework. Handbook of interpersonal communication. Sage Publications, 1994. P. 81–100.
10. Gibb J. R. Defensive communication. Journal of Communication. 1961. Vol. 11, no. 3. P. 141–148.
11. Goffman E. Interaction ritual: Essays on face-toface behavior. New York: Anchor Books, 1967.
12. Goffman E. Relations in public: Microstudies of the public order. New York: Basic Books, 1972.
13. Kravchenko N. Прагматика виправдання та комунікативні стратегії збереження обличчя. Харків : Видавничий дім, 2020.
14. Robinson J. D., Bolden G. B. Accounts. In: Clark H. H. (ed.). The handbook of discourse processes. Routledge, 2010. P. 502–524.
15. Scott M. B., Lyman S. M. Accounts. American Sociological Review. 1968. Vol. 33, no. 1. P. 46–62.
ISSN 


.png)



