КОГНІТИВНІ МОДЕЛІ ТА ПРАГМАТИЧНІ СТРАТЕГІЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВНУТРІШНІХ КОМУНІКАЦІЙ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ КЕРІВНИКІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню когнітивних моделей і прагматичних стратегій репрезентації внутрішніх комунікацій у публічному мовленні керівників сектору безпеки і оборони України. У фокусі перебувають мовні механізми, за допомогою яких внутрішньоінституційну взаємодію осмислюють, оцінюють і подають як нормативну модель професійних відносин. Мета дослідження – реконструювати когнітивні моделі внутрішніх комунікацій, визначити прагматичні стратегії їх актуалізації та встановити мовні засоби позиціювання керівника, колективного суб’єкта й учасників професійної взаємодії. Матеріал становлять 18 функціонально завершених фрагментів із семи інтерв’ю, офіційних звернень і публічних виступів Кирила Буданова, Євгенія Хмари, Василя Малюка, Михайла Федорова та Михайла Драпатого, оприлюднених у 2024–2026 роках. Застосовано когнітивно-дискурсивний, фреймовий, контекстуально-семантичний і функційно-прагматичний аналіз; метафоричні одиниці ідентифіковано за принципами MIPVU. Установлено, що семантичне ядро матеріалу формують довіра, єдність, слухання, синхронізація, підтримка, відповідальність і результативність. Реконструйовано моделі ЛІДЕРСТВО – ЦЕ ПРИСУТНІСТЬ І СЛУХАННЯ, ДОВІРА – ЦЕ УМОВА СПІЛЬНОЇ ДІЇ, КОМУНІКАЦІЯ – ЦЕ СИНХРОНІЗАЦІЯ, КОЛЕКТИВ – ЦЕ ЄДИНЕ ЦІЛЕ та ЛІДЕРСТВО – ЦЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТ. Їх мовну реалізацію забезпечують інклюзивне «ми», деонтична модальність, комісивні форми майбутнього часу, оцінні предикати, професійні номінації та метафори сім’ї, організму й системи. Виявлено стратегії консолідації, легітимації, професійного позиціювання, підтримки та нормування. Жанрове зіставлення засвідчило перевагу пояснення й самопозиціювання в інтерв’ю, ритуальної консолідації в офіційних зверненнях, раціоналізації через дані, завдання та критерії результативності в парламентському виступі й брифінгу. Обґрунтовано модель асиметричної комунікативної взаємності: керівне право ухвалювати рішення поєднується з епістемічним визнанням досвіду підлеглих, обов’язком слухати, пояснювати, підтримувати й відповідати за наслідки. Наукова новизна полягає в системному співвіднесенні мовного маркера, когнітивної структури, позиціювання учасників та інституційної функції висловлення; запропонована схема придатна для відтворюваного аналізу публічного керівного дискурсу.
Посилання
2. Верховна Рада України. Стенограма пленарного засідання 14 січня 2026 року. Виступ М. А. Федорова. URL: https://w2.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_el_h2?data=14012026&nom_s=14 (дата звернення: 25.07.2026).
3. Довганюк В. Василь Малюк про секрети «Павутини», боротьбу зі шпигунами та спецоперації: ексклюзивне інтерв’ю. Ми – Україна. 2025. 13 серп. URL: https://weukraine.tv/exclusive/vasil-maljuk-pro-sekreti-pavutiniborotbu-zi-shpihunami-ta-spetsoperatsijiekskljuzivne-ntervju/ (дата звернення: 25.07.2026).
4. Кравченко С., Коваленко О. Головне зі спілкування міністра оборони Федорова з журналістами. Бабель. 2026. 20 січ. URL: https://babel.ua/news/124420-nasha-cil-vbivati-50-tisyachrosiyan-na-misyac-golovne-zi-spilkuvannyaministra-oboroni-fedorova-iz-zhurnalistami (дата звернення: 25.07.2026).
5. Служба безпеки України. Привітання т. в. о. Голови СБУ з Днем ЦСО «Альфа» СБУ. 2026. 23 черв. URL: https://ssu.gov.ua/novyny/pryvitannia-tvo-holovy-sbu-z-dnem-tsso-alfasbu (дата звернення: 25.07.2026).
6. Суспільне Новини. Кирило Буданов – про виклики перед Україною на кінець 2025 року, ресурси Росії та логіку Трампа. Інтерв’ю. 2025. 27 груд. URL: https://suspilne.media/1199212-kirilo-budanov-pro-vikliki-pered-ukrainou-nakinec-2025-roku-resursi-rosii-ta-logiku-trampaintervu/ (дата звернення: 25.07.2026).
7. Alvesson M., Kärreman D. Varieties of discourse: On the study of organizations through discourse analysis. Human Relations. 2000. Vol. 53, No. 9. P. 1125–1149. DOI: 10.1177/0018726700539002.
8. Bucholtz M., Hall K. Identity and interaction: A sociocultural linguistic approach. Discourse Studies. 2005. Vol. 7, No. 4–5. P. 585–614. DOI: 10.1177/1461445605054407.
9. Davies B., Harré R. Positioning: The discursive production of selves. Journal for the Theory of Social Behaviour. 1990. Vol. 20, No. 1. P. 43–63. DOI: 10.1111/j.1468-5914.1990.tb00174.x.
10. De Fina A. Pronominal choice, identity, and solidarity in political discourse. Text & Talk. 1995. Vol. 15, No. 3. P. 379–410. DOI: 10.1515/text.1.1995.15.3.379.
11. Fairhurst G. T., Uhl-Bien M. Organizational discourse analysis (ODA): Examining leadership as a relational process. The Leadership Quarterly. 2012. Vol. 23, No. 6. P. 1043–1062. DOI: 10.1016/j.leaqua.2012.10.005.
12. Fillmore C. J. Frame semantics. Linguistics in the Morning Calm / ed. by The Linguistic Society of Korea. Seoul : Hanshin Publishing, 1982. P. 111–137.
13. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. 2nd ed. Chicago : University of Chicago Press, 2003. 256 p.
14. Reisigl M., Wodak R. The discourse-historical approach. Methods of Critical Discourse Analysis / ed. by R. Wodak, M. Meyer. 2nd ed. London : SAGE, 2009. P. 87–121.
15. Steen G. J., Dorst A. G., Herrmann J. B., Kaal A. A., Krennmayr T., Pasma T. A Method for Linguistic Metaphor Identification: From MIP to MIPVU. Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins, 2010. 238 p. DOI: 10.1075/celcr.14.
16. Ukraїner. ЦСО «А» СБУ: від боротьби з тероризмом до війни з окупантами. 2024. 26 верес. Оновлено 26.11.2025. URL: https://www.ukrainer.net/tsso-a-sbu/ (дата звернення: 25.07.2026).
17. Van Dijk T. A. Discourse and Context: A Sociocognitive Approach. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. 282 p. DOI: 10.1017/CBO9780511481499.
18. Van Leeuwen T. Legitimation in discourse and communication. Discourse & Communication. 2007. Vol. 1, No. 1. P. 91–112. DOI: 10.1177/1750481307071986.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)



