ЛІНГВІСТИКА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ЯК НОВІТНІЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ НАПРЯМОК

Ключові слова: мовні механізми впливу, дискурс, наратив, сугестивні технології, когнітивна лінгвістика, стратегічні комунікації, інформаційна безпека

Анотація

У статті досліджено становлення лінгвістики гібридної війни як новітнього міждисциплінарного напряму сучасного мовознавства. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією характеру сучасних воєнних конфліктів, у яких поряд із фізичним протиборством дедалі більшого значення набуває боротьба за смисли, інтерпретації, наративи та суспільну свідомість. За таких умов мова, текст і дискурс стають не лише засобами комунікації, а й інструментами інформаційного впливу, стратегічного управління та протидії деструктивним інформаційно-психологічним операціям. У роботі систематизовано сучасні лінгвістичні дослідження, присвячені мовному виміру гібридної війни, узагальнено основні напрями розвитку лінгвістики гібридної війни та обґрунтовано її статус як самостійного дослідницького напряму. Проаналізовано інформаційно- комунікативний, сугестивний, дискурсивний, когнітивний, наративний, лінгвогендерний і лінгвософський напрями сучасних досліджень. Встановлено, що еволюція наукових підходів засвідчує поступовий перехід від вивчення окремих мовних явищ до формування цілісного дослідницького напряму, орієнтованого на комплексне дослідження мовних механізмів інформаційного протиборства, виявлення деструктивних інформаційних впливів та розроблення ефективних засобів проактивної протидії їм. Показано, що лінгвістика гібридної війни поєднує теоретичні напрацювання сучасного мовознавства з прикладними завданнями стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, забезпечуючи комплексне дослідження мовних механізмів сучасних конфліктів і розроблення інструментарію протидії інформаційно-психологічним операціям. Результати дослідження можуть бути використані у подальших лінгвістичних дослідженнях гібридної війни, під час аналізу стратегічних наративів, інформаційно-психологічних операцій, а також у сфері стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Посилання

1. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційні війни та інформаційно-комунікаційні війська. Інформація і право. 2023. № 3 (46). С. 86–97. https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.3(46).287154.
2. Данилейко О. В. Бінарна концептосфера «Війна» і «Мир» у період гібридної війни: когнітивний і прагматичний аспекти : дис. ... д-ра філософії : 035 Філологія / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2022. 419 с.
3. Дем’янчук Ю. І. Лінгвістика війни: виникнення, концептуалізація та вектори подальшого розвитку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2025. Т. 36 (75), № 3, ч. 1. С. 220–236. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.3.1/36.
4. Дунебабіна О. А. Лінгвогендерний вимір гібридної війни : дис. ... д-ра філософії : 035 Філологія / Національна академія Служби безпеки України. Київ, 2025. 252 с.
5. Горбенко Ю. Л. Особистість у гібридній війні: психологічний вимір. Психологія і особистість. 2017. № 2 (12). С. 30–39. https://doi.org/10.5281/zenodo.853415.
6. Дарчук Н., Зубань О., Робейко В., Цигвінцева Ю. Експертна система автоматичної аналітики деструктивного українськомовного контенту TextAttributor 1.0. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 315–340.
7. Євдокімова О. О. Інформаційно-психологічна війна як різновид соціального конфлікту. Особистість, суспільство, закон: психологічні проблеми та шляхи їх розв’язання : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 18 лютого 2017 р.). Харків : ХНУВС, 2017. С. 96–98.
8. Єрмоленко С., Бибик С., Ганжа А., Коць Т., Сюта Г. Лінгвософія українських текстів ХХІ століття : колективна монографія. Київ : Інститут української мови НАН України, 2023. 530 с.
9. Жолтікова Г., Резнік С. Ментальна окупація: риторика РФ на тимчасово окупованих українських територіях. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 192–205.
10. Івасишина Т. А. Дискурс інформаційної війни в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Вісник науки та освіти. 2025. № 3 (33). С. 306–319. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-3(33)-306-319.
11. Ісакова Т. О. Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. 2016. № 4 (41). С. 90–97. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/isakova.pdf (дата звернення: 11.06.2026).
12. Калініченко Б. М. Інформаційна війна: чинники ескалації та засоби протидії. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2020. 350 с.
13. Карнаух С. В. Концептуалізація поняття «інформаційна війна»: від військових доктрин до лінгвістичних досліджень. Folia Philologica. 2024. № 7. С. 11–20. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/7/2.
14. Карнаух С. В. Лінгвосугестивні технології впливу в доктринальних документах РФ. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2024. Вип. 49. С. 61–76. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.49.61-76.
15. Карнаух С. В. Лінгвосугестивні технології інформаційної війни : дис. ... д-ра філософії : 035 Філологія / Національна академія Служби безпеки України. Київ, 2025. 248 с.
16. Карнаух С. Як забезпечити проактивність протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям (досвід Центру моніторингу інформаційного простору та протидії штабу Командування Сухопутних військ ЗС України). Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 111–131.
17. Кеніз А. Сучасні інформаційно-психологічні операції: лінгвокомунікативна класифікація. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 90–110.
18. Кирилюк О. Л. Дискурс інформаційної війни: лінгвокогнітивний та психолінгвістичний аспекти : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01 / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобич, 2023. 483 с.
19. Кирилюк О. Л. Засоби сугестивного впливу на реципієнта в дискурсі інформаційної війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32 (71), № 4, ч. 1. С. 24–28. https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.4-1/05.
20. Ковалевська Т. Ю., Ковалевська-Славова А. В. Сугестивна лінгвістика: специфіка та базові методи. Записки з українського мовознавства. 2022. Вип. 29. С. 303–312. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2022.29.262416.
21. Колесник Г. О. «Мова ворожнечі» як соціальний та лінгвістичний феномен. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32 (71), № 4, ч. 3. С. 278–283.
22. Компанцева Л. Ф. «Битва наративів» як маркер гібридної війни (контент-аналіз інформаційного простору Харківщини). Записки з українського мовознавства. 2024. Вип. 31. С. 329–340. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2024.31.309468.
23. Компанцева Л. Ф. Концепт НОВОРОСІЯ як дискурсивний маркер загарбницької стратегії РФ. Folia Philologica. 2024. № 7. С. 21–29. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2024/7/3.
24. Компанцева Л. Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2018. 318 с.
25. Компанцева Л. Ф. Сугестія та контрсугестія в організаційних та гібридних війнах. Гібридна війна: технології сугестії та контрсугестії : монографія / О. Акульшин та ін. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2018. С. 78–123.
26. Компанцева Л. Ф., Левченко К. Б. Російська агресія крізь призму антиґендерних груп. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця : колективна монографія. Київ, 2021. С. 294–313.
27. Костюченко О. Наративи та контрнаративи в інформаційному вимірі російсько-української війни: підходи до класифікації. Synopsis: Text, Context, Media. 2025. Т. 31, № 1. С. 326–333. https://doi.org/10.28925/2311-259X.2025.1.8.
28. Кутуза Н. В., Тельпіс Д. М. Дезінформація як складник ІПСО в медіадискурсі: маніпулятивний аспект (на прикладі російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення). Записки з українського мовознавства. 2023. Вип. 30. С. 282–292. https://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283887.
29. Лапутіна Ю. Стратегічні комунікації як ефективний інструмент протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям в умовах широкомасштабної війни РФ проти України. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 130–137.
30. Левченко К. Лінгвістика гібридної війни: гендерний фронт. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 284–306.
31. Матюшенко О. С., Марченко В. В. Мова ворожнечі як соціокультурний та лінгвістичний феномен. Молодий вчений. 2021. № 10 (98). С. 343–348. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-72.
32. Мельник Д. Штучний інтелект: загрози поширення дезінформації та можливості їх подолання. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 341–351.
33. Мудраченко Т. Б. Сугестія як засіб мовленнєвого впливу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2015. Вип. 56. С. 211–214.
34. Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл. Київ : НІСД, 2019. 560 с.
35. Петрик В. М., Присяжнюк М. М., Компанцева Л. Ф. та ін. Сугестивні технології маніпулятивного впливу : навч. посіб. / за заг. ред. Є. Д. Скулиша. 2-ге вид. Київ : ВІПОЛ, 2011. 248 с.
36. Почепцов Г. Не читайте чужих наративів. Детектор медіа. 20.10.2022. URL: https://detector.media/infospace/article/203940/2022-10-20-nechytayte-chuzhykh-naratyviv/ (дата звернення: 05.06.2026).
37. Почепцов Г. Г. Смисли і війни: Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. 316 с.
38. Почепцов Г. Г. Сучасні інформаційні війни. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015. 496 с.
39. Прищепа Г. «Мова ненависті» як лінгвістичний маркер «гібридної війни». Психолінгвістика. 2017. Вип. 22 (2). С. 98–112.
40. Слухай Н. В. Ідеологічний словник як підґрунтя матричної мови країни окупантів. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 143–191.
41. Слухай Н. В. Наративи «чужого»: мовні маркери та інтенції. Комунікативні стратегії інформаційного суспільства: лінгвістика, право, інформаційна безпека : матеріали ІХ Всеукр. наук. конф. молодих учених, студентів та курсантів. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2018. С. 119–128.
42. Слухай Н. В. Склад і структура ідеологічної матриці російських медіа. Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця : монографія. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2021. С. 13–25.
43. Снігур Л. Дискурс волонтерства: чому Україна не Росія. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 264–279.
44. Снитко О. С. Карнавальні форми сугестії в інформаційному просторі України у контексті консцієнтальної війни. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2019. Вип. 38. С. 77–93. https://doi.org/10.17721/APULTP.2019.38.77-93.
45. Снитко О. С. Лінгвістика гібридної війни як неонапрям: вектори розвитку. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 49–66.
46. Снитко О. С. Сучасна інформаційно-психологічна онлайн-війна у парадигмах лінгвістики впливу. Гібридна війна: технології сугестії та контрсугестії / за заг. ред. Л. Ф. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2018. С. 177–225.
47. Снитко О. С., Погорілова М. С. Мультимодальні тексти сугестивної спрямованості в інформаційному просторі України воєнної доби. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2023. Вип. 47. С. 6–31. https://doi.org/10.17721/APULTP.2023.47.6-31.
48. Стадник А. Г. Інформаційна війна як комунікативна технологія впливу на масову свідомість та громадську думку. Грані. 2016. № 1 (129). С. 111–115.
49. Стратегічні комунікації для безпекових і державних інституцій : практичний посібник / Л. Ф. Компанцева та ін. ; за заг. ред. О. В. Давліканової, Л. Ф. Компанцевої. Київ : ВІСТКА, 2022. 278 с.
50. Сусська О. О. Дезінформація та «мова ворожнечі» як втілення вульгаризації і профанації інформаційного простору. Розвиток основних напрямів соціогуманітарних наук: проблеми та перспективи : зб. ст. і тез доп. ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю (Кам’янське, 9 червня 2022 р.). Кам’янське, 2022. С. 290–297.
51. Сусська О. О. Мова ворожнечі як феномен і предмет наукової інтерпретації. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2024. Вип. 102. С. 76–87. https://doi.org/10.32782/2707-9147.2024.102.8.
52. Тельпіс Д. М. Маніпулятивні особливості прийому «стимулювання реакції» під час формування інформаційної бульбашки в ІПсО. Вісник Одеського національного університету. Серія: Філологія. 2024. Т. 29, вип. 1 (29). С. 41–52. https://doi.org/10.18524/2307-8332.2024.1(29).318669.
53. Твердохліб О., Гайович Г. Сугестія та її прояви в сучасному інформаційному просторі держави. Науковий вісник: Державне управління. 2022. № 1 (11). С. 222–239. https://doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-222-239.
54. Федоренко Л. Війна наративів: риторика агресора на початку російсько-української війни (на матеріалі російських інформагентств 2014 року). Folia Philologica. 2025. № 9. С. 41–52. https://doi.org/10.17721/folia.philologica/2025/9/6.
55. Федоренко Л. Р. Лінгвоксенофобний вимір російського геополітичного дискурсу (на матеріалі використання радянських топонімів як маркерів ксенофобії). Нова філологія. 2024. № 96. С. 155–165. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-19.
56. Федоренко Л. Світ у кривому дзеркалі: як маніпуляція історичним дискурсом мала б допомогти Путіну «проковтнути» Україну. Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 206–228.
57. Черних Г. А. Мова ворожнечі та вороже мовне середовище як загрози соціальній згуртованості. Габітус. 2025. Вип. 70. С. 66–71. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.70.10.
58. Чулкова А. В. Мова ворожнечі в журналістських текстах: форми, функції та вплив. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2025. Т. 36 (75), № 6, ч. 2. С. 183–188. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.6.2/31.
59. Шнурко-Табакова Е. Кореляційний аналіз великих даних: можливості прогнозування (на прикладі тем «стратегічні комунікації» і «протидія пропаганді РФ в Україні»). Лінгвістика гібридної війни / за заг. ред. Л. Компанцевої. Київ : Національна академія Служби безпеки України, 2025. С. 351–366.
60. Яворська Г. М. Гібридна війна як дискурсивний конструкт. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. 2016. № 4 (41). С. 41–48. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sppol_2016_4_7 (дата звернення: 15.06.2026).
Опубліковано
2026-11-18
Як цитувати
Легкоконець, В. О. (2026). ЛІНГВІСТИКА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ ЯК НОВІТНІЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ НАПРЯМОК. Нова філологія, (103), 114-125. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-103-14
Розділ
Статті