ЗІСТАВНИЙ КОРПУСНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ ГІДНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРАХ
Анотація
У статті здійснено комплексний зіставний корпусний аналіз поняття гідність та його мовної об’єктивації в сучасних українській і англійській лінгвокультурах. На основі значного масиву кількісних даних, отриманих із великих еталонних вебкорпусів за допомогою платформи Sketch Engine, реалізовано успішну операціоналізацію абстрактного соціального поняття через його лексико-граматичні характеристики, зокрема прикметникові модифікатори, дієслівні колокації, іменникові колокати, генітивні модифікації та синонімічні ряди. Використання сучасних статистичних методів оцінювання асоціативної сили, зокрема метрики LogDice, а також перевірка міжекспертної узгодженості за коефіцієнтом Каппи Коена (Cohen’s Kappa) забезпечили емпіричну обґрунтованість, методологічну валідність і надійність отриманих результатів. Зокрема, у дослідженні було визначено частотність уживання та асоціативні показники прикметникових модифікаторів, виокремлено найтиповіші дієслівні колокати, класифіковані за моделями порушення та захисту гідності, проаналізовано іменникові вершини словосполучень і генітивні означення, зокрема «Революція Гідності» та позначення соціальних ролей, а також сформовано структуровані синонімічні поля для обох досліджуваних лем. Порівняльний аналіз лексем гідність і dignity засвідчив, що, попри спільний антропоцентричний характер обох досліджуваних мов та культур, який проявляється у взаємозв’язку поняття гідності з людиною, між ними існують істотні відмінності, зумовлені специфікою культурних моделей і когнітивних стратегій. Якщо в українській мовній традиції поняття гідність має динамічний, антропоцентричний і конфліктогенний характер та пов’язується з колективною та національною ідентичністю, історичними подіями, зокрема Революцією Гідності, а також концептами честь і гордість, то в англійській мовній традиції універсальне поняття dignity має переважно статичний характер і репрезентує насамперед правову та процедурну категорію, пов’язану із захистом статусу особи в контексті прав людини. Виявлені лексико-семантичні відмінності між цими поняттями демонструють вплив різного історичного й соціального досвіду на мовне вираження універсальних цінностей і можуть бути використані у практиці міжкультурної комунікації, соціолінгвістики та перекладознавства.
Посилання
2. O’Connor, C., & Joffe, H. Intercoder reliability in qualitative research: Debates and practical guidelines. International Journal of Qualitative Methods, 2020. 19, 1–13. https://doi.org/10.1177/1609406919899220
3. Rychlý P. A A Lexicographer-Friendly Association Score. Proceedings of the 6th Conversational Workshop on Recent Advances in Slavonic Natural Languages Processing. 2. vyd. Brno: Masarykova Univerzita, 2008, p. 6–9.
4. Sketch Engine. (n.d.). English web corpus ententen21_tt31 [Data file and software]. Lexical Computing. https://www.sketchengine.eu
5. Sketch Engine. (n.d.). Ukrainian web corpus uktenten22_rft2 [Data file and software]. Lexical Computing. https://www.sketchengine.eu
6. Stefanowitsch A. Corpus linguistics, A guide to the methodology. Berlin : Language Science Press, 2020. 508 p.
7. Yıldırım D., Akin E. The Core of Caring, Human Dignity in Nursing Through a Constructivist Grounded Theory. Nursing Ethics. 2025. Vol. 32, No. 1. DOI: https://doi.org/10.1111/scs.70222

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)



