ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У АКУСТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ПРОСОДІЇ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ: МОЖЛИВОСТІ ТА ОБМЕЖЕННЯ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню методологічного потенціалу акустичного аналізу просодії юридичного дискурсу із застосуванням технологій штучного інтелекту. Просодію розглянуто як важливий компонент усного юридичного мовлення, що забезпечує реалізацію епістемічних, прагматичних, міжособистісних і дискурсивно-організаційних функцій через варіювання висоти основного тону, інтенсивності, темпу мовлення, ритму, паузації та якості голосу. Об’єктом дослідження обрано просодичну організацію усного юридичного мовлення, а його предметом є методологічний потенціал і обмеження AI-асистованого акустичного аналізу просодичних характеристик юридичного мовлення. Метою дослідження є оцінка можливостей і обмежень використання штучного інтелекту для акустичного аналізу просодичних характеристик юридичного мовлення. Теоретико-методологічною основою роботи стали дослідження з акустичної фонетики, комп’ютерної паралінгвістики, судової фонетики, юридичної лінгвістики та технологій обробки мовлення. У роботі використано описовий, порівняльний і критико-аналітичний методи для оцінювання AI-асистованого акустичного аналізу за критеріями валідності, надійності, масштабованості, інтерпретованості, екологічної валідності, а також юридичної й етичної прийнятності. Встановлено, що застосування технологій штучного інтелекту підвищує ефективність, відтворюваність і масштабованість акустичного аналізу завдяки автоматизації обробки мовлення, вилучення акустичних параметрів і комп’ютерного моделювання. Водночас виявлено обмеження, пов’язані з недостатньою прозорістю алгоритмів, можливими алгоритмічними упередженнями, ризиками надмірної інтерпретації акустичних даних, а також юридичними й етичними аспектами використання ШІ. Обґрунтовано доцільність застосування підходу human-in-the-loop, за якого технології штучного інтелекту доповнюють експертну фонетичну інтерпретацію. Зроблено висновок, що поєднання сучасних AI-технологій із лінгвістичною експертизою забезпечує наукову обґрунтованість і методологічну надійність досліджень просодії юридичного дискурсу.
Посилання
2. Akkurt V., Korolova T., Popova O. Persuasion Prosody in Prosecutor’s Speech: Ukrainian and English. Revista Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10, no. 47. P. 125–141. DOI: https://doi.org/10.34069/ai/2021.47.11.13.
3. Boersma P., Weenink D. Praat: Doing Phonetics by Computer [Computer program]. Version 7.0.02. 2026. URL: https://www.praat.org (дата звернення: 05.09.2026).
4. Eyben F., Scherer K. R., Schuller B. W. et al. The Geneva Minimalistic Acoustic Parameter Set (GeMAPS) for Voice Research and Affective Computing. IEEE Transactions on Affective Computing. 2016. Vol. 7, no. 2. P. 190–202. DOI: https://doi.org/10.1109/TAFFC.2015.2457417.
5. Heffer C. The Language of Jury Trial: A Corpus-Aided Analysis of Legal-Lay Discourse. London : Palgrave Macmillan, 2005. 253 p. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230502888.
6. Koenecke A., Nam A., Lake E. et al. Racial Disparities in Automated Speech Recognition. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2020. Vol. 117, no. 14. P. 7684–7689. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1915768117.
7. Korolova T., Zhmayeva N. Prosody of Negative Modality in Translation. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Лінгвістичні науки. 2021. № 32. С. 74–83. DOI: https://doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-6.
8. McAuliffe M., Socolof M., Mihuc S. et al. Montreal Forced Aligner: Trainable Text-Speech Alignment Using Kaldi. Proceedings of Interspeech 2017. Stockholm, 2017. P. 498–502. DOI: https://doi.org/10.21437/Interspeech.2017-1386.
9. Morrison G. S. Forensic Voice Comparison and the Paradigm Shift. Science & Justice. 2009. Vol. 49, no. 4. P. 298–308. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scijus.2009.09.002.
10. Schuller B. W. Speech Emotion Recognition: Two Decades in a Nutshell, Benchmarks, and Ongoing Trends. Communications of the ACM. 2018. Vol. 61, no. 5. P. 90–99. DOI: https://doi.org/10.1145/3129340.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)



